- бувалець
- —————————————————————————————бува́лецьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
бувалець
Смотреть что такое "бувалець" в других словарях:
бувалець — льця, ч. Людина з великим життєвим досвідом, яка багато бачила, зазнала у своєму житті … Український тлумачний словник
бувалець — [бува/леиц ] л ц а, ор. л цеим, м. (на) л цеив і/ л ц у, мн. л ц і, л ц іў … Орфоепічний словник української мови
бувалий — а, е. Який багато бачив, зазнав у своєму житті; який має великий життєвий досвід. || у знач. ім. бува/лий, лого, ч. Про досвідчену людину, яка багато бачила, зазнала у своєму житті; бувалець … Український тлумачний словник
пробант — банта, ч. Пр. 1. Новичок в челядничій майстерні або в монастирі. 2. Людина, яка пройшла різні життєві спроби, життєві випадки; бувалець, досвідчена життям людина … Словник лемківскої говірки
